Трудові права неповнолітніх працівників
Право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку громадянин, зокрема і неповнолітній, обирає собі вільно визначено статтею 43 Конституції України. Для неповнолітніх громадян діюче законодавство України встановлює спеціальні умови праці, але на превеликий жаль багато хто з неповнолітніх не знають про те, що вони наділені спеціальними законними правами. До того ж деякі недобропорядні роботодавці використовують нелегальну найману працю, і в результаті неповнолітні залишаються взагалі без належних їм гарантій праці.
Статтею 32 Цивільного кодексу України встановлено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Перш за все, пунктом 5 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. Також, неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (стаття 187 КЗпП України).
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників повинні приймати на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд — щороку до досягнення ними 21 року (стаття 191 КЗпП України).
Слід також знати, що для осіб, які не досягли 18 років при прийнятті на роботу не встановлюється випробувальний термін (частина3 статті 26 КЗпП України).
Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
Статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для неповнолітніх працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву (стаття 195 КЗпП України, стаття 10 Закону «Про відпустки»).
КЗпП України та Закон України про охорону праці забороняють залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні; застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах; залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Отже, роботодавці зобов’язані вести облік працівників, які не досягли 18-річного віку, із зазначеними датами народження.
Неповнолітні працівники не мають права виконувати:
🔻 важку роботу зі шкідливими та небезпечними умовами праці, роботу в нічний час, у вихідні дні, підземні роботи (ст. 190, 192 КЗпП);
🔻 підйом чи переміщення предметів, маса яких перевищує граничні норми ваги (наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми» від 22.03.1996 року №59).
Зокрема до роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускають підлітків старше 15 років, які не мають медичних протипоказань, що засвідчують фахівці лікарським свідоцтвом. Роботодавець мусить забезпечити періодичний медогляд для неповнолітніх працівників.
☝🏼 Тривалість робочого часу не має перевищувати 24 години на тиждень для підлітків 14–15 років та 36 годин — для підлітків 16–17 років.
🔸 Звільнення працівників молодше 18 років
Щоб звільнити підлітка, роботодавцеві потрібно мати згоду районної чи міської служби у справах дітей.
🔹 Відпустка
Щорічна відпустка для неповнолітніх — 31 календарний день. Однак це зовсім не означає, що ваша дитина може в будь-який момент вимагати від роботодавця відпустки. Закон передбачає складання графіку відпусток, згідно з яким усі працівники мають повідомити керівництво заздалегідь.
🔸 Розірвання трудового договору
Батьки та піклувальники підлітків мають право вимагати у роботодавця розірвати трудовий договір, і строковий також, якщо його продовження загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його права.
Гарантії щодо праці неповнолітніх зберігаються і під час воєнного стану.